Міжнародний фінансовий облік BAS ERP

Наш вебінар буде складатися із двох частин. Перша частина – це у нас автоматизація обліку і підготовки звітності за МПЗ, друга частина – отримання фінансової звітності. В першій частині ми розглянемо налаштування, відображення документів в міжнародному обліку і також побачимо декілька сформованих форм звітів. В другій частині ми поговоримо про методи отримання фінансової звітності – як паралельного, так комбінованого.

На сьогоднішній день зі змінами, які відбулися в законодавстві нашої держави стосовно ведення бухгалтерського обліку і тепер ми зобов’язані відображати свою звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності. Найкращим для цього з усіх підсистем, конфігурацій – нам підходить BAS ERP. В можливості якої входить: ми можемо відображати документ оперативного обліку, які записують данні в управлінські регістри і ми можемо їх відображати на плани рахунків міжнародного обліку, можемо брати дані з регламентованого обліку, також підготовка звітності згідно зі стандартами, можливість налаштування додаткових звітів для повірки аналізу даних, сконструйовувати звіти. Також ми можемо отримувати данні з будь-якою періодичністю і гнучким налаштуванням звітних форм.

Наступним у нас буде питання: методологія обліку BAS ERP. Всі ми прекрасно розуміємо, щоб розпочати якусь роботу, навіть регламентованого обліку – спочатку нам потрібно створити облікову політику нашої організації. Якщо брати міжнародний облік – в любому випадку у нас уже має бути створена облікова політика організації і потім на основі цієї облікової політики – ми створюємо облікову політику фінансової звітності, тобто: до облікової політики фінансової звітності ми включаємо стандарти, які ми будемо використовувати, план рахунків, які ми будемо в подальшому використовувати. Також ми будемо, якщо у вас організація складається з материнської організації і декількох дочірніх компаній – також на початкових етапах входження в МСФЗ – вам потрібно буде визначити периметр організації, після налаштування облікової політики, в яку в нас входить налаштування шаблонів, входять групи фінансового обліку, групи фінансового обліку доходів, розходів, групи фін.обліку номенклатури.

C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\Screenshot_15.jpg

Бачимо міжнародний фінансовий облік – підсистема, переходимо в налаштування Довідники.

Бачимо – у нас є налаштування Облікова політика.

Ми її відкриваємо, вона складається з налаштувань – налаштування Облікова політика.

Коли ми відкриваємо – вона складається із налаштувань налаштування формування проводок загально-оперативного обліку, це те, що я говорила: що ми будемо брати дані з управлінських регістрів, які пишуть документи оперативного обліку. Налаштування рахунків закриття періоду, налаштування формування проводок за даними регламентованого обліку, тобто, нам потрібно налаштувати відповідність рахунків регламентованого обліку оборотом рахунків міжнародного обліку, а також налаштування обліку курсових різниць. Налаштування обліку курсових різниць зазначається в тому випадку, коли у нас будуть деякі операції, які не будуть відображатись в міжнародному обліку. Для цього є окремий документ, про який ми поговоримо трошки пізніше. Після налаштування облікової політики – ми переходимо до налаштування нашого плану рахунків, який ми будемо використовувати в МСФЗ. У нас є довідник – міжнародний план рахунків, коли ми в нього перейдемо, то ми бачимо список рахунків, порядок, їх код, найменування, міжнародне найменування, вид, чи являється рахунок валютним, за балансовий,і, звісно, субконто по рахунку. Міжнародний план рахунків може гнучко налаштовуватися за потребою обліку. Вихідні данні зберігаються в аналітичних регістрах управлінського обліку, також є правила відображення проводок в обліку.

Якщо ми говоримо про правила відображення в обліку – це вже шаблони проводок для міжнародного обліку. Склад шаблонів визначається обліковою політикою, про яку ми знову ж таки говорили і зазначається в розділі Міжнародний фінансовий облік.

Джерелами уточнення рахунків в проводках – служать наступні групи фінансового обліку: група фінансового обліку доходів витрат, група фінансового обліку коштів – це може бути група фінансового обліку номенклатури, група фінансового обліку розрахунків.

Також існує можливість налаштування правил трансляції операції з регламентованого обліку з заданими відповідностями рахунків та оборотів. Це, якщо ми перейдемо в міжнародний фінансовий облік, відображення міжнародного обліку, правила відображення в міжнародному обліку і тут ми все бачимо в розрізі облікової політики і бачимо шаблони.

Коли ми відкриємо: облікова політика, шаблон проводок і ми тут бачимо: рахунок дебету, наприклад, це 231 – відповідає він рахунку дебету в міжнародному обліку 20541. Також ми бачимо, що у нас тут іде по субконто.

Також ми можемо відображати проводки в обліку в режимі відкладеного проведення, з можливістю використання механізму регламентних завдань. Знову ж таки те, що я говорила: реєстратором проводок для міжнародного обліку – є документи оперативного обліку, також існує можливість ручних корегувань, якщо ми зараз, зараз я вам покажу, бачите: пропоре стики – ручне уточнення проводки, також проводки за господарськими операціями, для яких непередбачено документів оперативного розділу – вводяться через документ операції, що підтримує заповнення з типових операцій. Документ, за який я вам говорила – операція міжнародний облік.

Про налаштування шаблонів - вона, ще раз поговоримо, вона проводиться в двох режимах, тобто: від господарської операції і з подальшим зазначенням рахунків.

Також в нас є такі додаткові дії, що деякі шаблони, деякі рахунки – у нас можуть бути включені в облікову політику, а деякі виключені з облікової політики. В такому випадку, якщо у нас не виключено, щось не задано в шаблоні – не прописані правила відображення, не прописані правила відображення регламентованого обліку, в міжнародному. Коли ми будемо з вами відображати такі документи і по таких проводках міжнародного обліку – система буде говорити, що у нас не задана відповідність бухгалтерських рахунків. Якщо це в нас такі рахунки, які ми не повинні задавати в шаблонах – в нас є для цього документ операцій міжнародний облік. Також ми можемо такі шаблони, як включати в облікову політику, так ми можемо і виключати її з облікової політики. Якщо ми говоримо про налаштування шаблону за господарською операцією, то, звісно, ми прекрасно розуміємо, що такий шаблон буде використовуватись згідно однієї вибраної господарської операції. Господарські операції, за якими налаштування шаблонів не потрібна – вони маркуються, як виключені з облікової політики. Такі операції будуть потрапляти нам в журнал помилок в момент формування проводок.

У мірі завдання з рахунків за замовчуванням в шаблонах при необхідності також у нас є таке налаштування, як уточнення рахунків через групу фінансового обліку. Довідник групи фінансовий облік поповнюється в залежності від необхідності додавання в налаштування уточнюючих рахунків, тобто, ми бачимо: номенклатура, розрахунки грошових коштів, доходів і витрат.

Ось ми відкриємо, бачимо, що це, наприклад, грошові кошти в касі і так далі.

Якщо ми проговоримо про створення самого ж рахунка міжнародного, вірніше, створення шаблону проводок – нам обов’язково при його створенні потрібно буде зазначати рахунок, давайте відкриємо любий: ми бачимо, що у нас картка шаблону ділиться на 2 частини.

  • Экспертное сопровождение бухгалтеров

В нас є шапка, де ми бачимо найменування, господарська операція, по якій ми будемо відображати і бачимо, у нас ділиться дебет і кредит, який обов’язково потрібно зазначати, вибір джерела – уточнення рахунків дебету і кредиту, якщо це, наприклад, собівартість товари для перепродажу, то у нас група фінансового обліку – номенклатури вибирається.

Вибір джерела балансової суми, вибір, якщо таке потрібно – джерело заповнення підрозділу для дебету і джерело підрозділу для кредиту і перехід, знову ж таки за зазначенням рахунків за групою фінансового обліку з можливістю уточнення рахунків зі списку фінансового обліку, створення якоїсь нової групи фінансового обліку. Знову ж таки бачимо – у нас є прапорець: встановлення цього прапорця надає нам в подальшому ручне корегування проводок. Також у нас є ще один прапорець, нижче в картці шаблону, змінювати – знак операції при відображенні в обліку. Ми цей прапорець встановлюємо в тому випадку, якщо проводки за даним шаблоном слід відображати в обліку зі знаком мінус. І, звісно, поле опис – для якихось загальних коментарів і так далі. Після завершення налаштування шаблонів проводок, що вносяться на основі господарських операцій – нам потрібно проаналізувати логіку і цілісність даного такого налаштування. Такі шаблони ми перевіряємо. Уточнюємо рахунки фінансового обліку і в нас для цього є правила уточнення рахунків міжнародного обліку – це запуск з регістру, де відображається те, що ми зробили співставлення оборотів, співставлення рахунків – це, як додаткова перевірка.

Після налаштування шаблонів, правил, формування проводок з даними оперативного обліку, формування проводок за даними регламентованого обліку. Нам потрібно здійснити налаштування структури звітності, наприклад, коли ми перейдемо в види фінансових звітів – ми бачимо, тут у нас є звіти.

Для того, щоб ми могли бачити повну картину по цифрам, звітам, які нам потрібні, якщо це може бути рух грошових коштів, прибутки, збитки, сукупній дохід – нам потрібно створити якийсь новий вид звіту. Коли ми відкриємо будь-який – у нас відкривається конструктор створення таких звітів.

Ми бачимо перед собою конструктор, який ділиться на 2 частини: в правій частині у нас є данні, які ми будемо використовувати для налаштування цього звіту, в правій частині ми бачимо – вже саме налаштування і побудова звіту. Що це у нас є: ми хочемо бачити колонки, періодизація – у нас рік, група – це. Наприклад, наші грошові потоки, операційна діяльність і тут ми вже бачимо монетарний показник і формули розрахунку.

Якщо ми перейдемо з формули розрахунку – перед нами відкривається така операнда формул, де ми задаємо розрахунок того, чи іншого числового значення, за допомогою монетарних і не монетарних показників.

Тобто, прописується формула, є логічні знаки, оператори за допомогою яких ми це здійснюємо. І, звісно, код рядка, номер рядка, в котрому це все відображається, також можемо групувати і так далі. Обов’язково нам потрібно знати, які показники ми використовуємо, правильність завдання формул, також ми можемо наші звіти такі об’єднувати в комплекти фінансових звітів.

Якщо, у нас, наприклад, є такі комплекти, як звіти фінансових положень, звіти сукупних доходів, звіт про рух грошових коштів.

Давайте продовжимо все-таки про документацію, потім в кінці ми повернемось до звітів і побачимо, як у нас це все відображається і в загальному я вам примітки покажу – як ми можемо по міжнародним стандартам. Після того як ми в систему ввели якісь документи оперативного обліку, наприклад, давайте з вами подивимось будь-який документ із системи казначейства – це буде безготівкові розрахунки, наприклад, списання безготівкових грошових коштів.

Відкриваємо будь-який з проведених документів.

Ми бачимо на формі документа: у нас є кнопки – дебет, кредит. Одна українською мовою, інша – англійською.

Кнопка дебет, кредит – це нам відображення по нашому регламентованому звіті, регламентованому обліку, тобто ми бачимо, що сформувалась проводка і відображення в міжнародному звіті – у нас теж сформувалась проводка в міжнародному звіті.

Ця проводка у нас сформувалась завдяки тому, що у нас для рахунків регламентованого обліку прописана відповідність і правила налаштування і відображення транслювання даних регламентованого обліку, міжнародного обліку за допомогою системи міжнародний фінансовий облік. Після того, як в систему уже введені документи оперативного обліку і на основі них була зроблена якась перевірка, ми можемо на основі цих даних автоматично формувати проводки міжнародного обліку з робочого місяця відображення документів міжнародного обліку.

І нас відкривається така форма, де ми бачимо, що ми можемо відображати в розрізі організації на якусь дату, є також завдання дати заборони формування проводок, можна встановити конкретно на організацію, можна встановити одну для всіх. Документи, які очікують автоматичного відображення в міжнародному обліку і якщо у нас є в наявності але ще не відображені в регламентованому, до речі, є такий нюанс: якщо у вас є налаштування, що вам потрібно спочатку відображати документи в регламентованому обліку, а потім в міжнародному обліку, то якщо ви будете просто нажимати кнопку дебет/кредит міжнародного – вам буде система постійно говорити про помилку, тому що ви не сформували проводки регламентованого обліку. Бачите, якщо ми подивимося на четвертий рядок – документи не відображені в обліку через очікування відображення в регламентованому обліку. Якщо ми подивимось на п’ятий рядок – у нас є документи, не відображені в обліку через помилки. Я хотіла вам це показати, тому що на деякі документи я не сформувала шаблонів і налаштувань, не прописала правила і так далі. І хотіла вам показати, що якщо в системі немає чітких правил, немає чіткого зв’язку, то ви ніяк не зможете ці документи відобразити і тим паче в подальшому закрити період і відобразити це в звітності. Також є в нас оброблені документи, відображені в обліку по 31.07 і тут у нас список документів, які відобразились, їх можна, в принципі, тут і зараз зареєструвати для відображення в обліку, але вони вже відображені.

Є також документи, які відображені в обліку вручну – тобто, коли я формувала для списання безготівкових грошових коштів проводку – я ставила тут прапорець: ручне корегування проводок і коли в мене тут формувалась проводка –я вручну сама проставляла рахунки і в робоче місце воно мені записалось в такому варіанті.

І я бачу облікову політику, яка діє з 01.01.16 року і знову ж таки бачу, що навіть в цьому робочому місці відображення документів в міжнародному обліку - я можу знову ж таки перейти в налаштування шаблону проводок, до речі. Зараз вам покажу, коли ми відкриваємо цей журнал – ми бачимо, що в розрізі облікової політики – у нас є список господарських операцій, за якими у нас є шаблони і господарські операції – у нас є такий маленький признак і буліо або прапорець. Завдяки цьому прапорцю, що стоїть навпроти кожної господарської операції – у нас наші господарські операції з налаштувань в шаблонах проводок будуть входити в облікову політику.

Також, якщо я відкрию саме господарську операцію – ми бачимо, де вона використовується, з яких регістрів беруться данні, в які документи і який показник у мене відображається в обліку.

Ось бачте, якщо я перейду через кнопку «ще» -я можу будь-яку з господарських операцій, те, що я говорила – включати в облікову політику так можу і виключати з облікової політики.

Звісно, бачимо, тут у нас є сформовані шаблони. Закриваємо, давайте повернемось до відображення в міжнародному обліку. Знову ж таки: можемо налаштувати з цього робочого місця відповідність рахунків оборотів. Знову у нас кидає в журнал, але трошечки інший – у нас є відповідність рахунків, і є вкладка – відповідність оборотів і перегляд налаштувань по міжнародному плану рахунків. Відповідність оборотів – це у нас, якщо ми відкриємо будь-яку картку, те, що я вам показувала у нас є обороти рахунків, по якому регламентована звітність проводок і порядок відображення, на яких рахунках дебету/кредиту будуть відображатись, наприклад, 25 та 231.

Якщо це у нас випуск продукції і документи зробили нам проводки на дебет 25 на кредит 231 проводки, то в міжнародному обліку у нас буде проводка на дебет 20543 і кредит 20541. Знову ж таки, бачимо це субконто, ми вже бачимо, що використовується в обліковій політиці. Також можемо поставити прапорець, що даний рахунок не відображається в міжнародному обліку.

Давайте повернемось до нашого робочого місця. Також ми можемо відображати документи і в міжнародному обліку по всіх організаціях, тобто, якщо ми ставимо тут прапорець – автоматично відображений облік в документу обліку за розкладом і можемо задавати розклад, за яким у нас будуть відображатись всі документи обліку міжнародного. Після відображення в документі, ми розглянули робоче місце, у нас ще є такі 2 робочих місця, як основні засоби, де ми ведемо облік і облік не матеріальних активів. Якщо ми будемо говорити за облік основних засобів і не матеріальних активів – він здійснюється з використанням окремих груп документів, призначено конкретно для обліку та подання звітності довгострокових активів і точно за правилами МСФЗ.

Якщо ми відкриємо, наприклад, основні засоби – ми тут бачимо: у нас відкривається список наших основних засобів, які є на підприємстві тут.

Звичайна картка. Якщо перейдемо до документів основних засобів –у нас відкривається список операцій, що ми можемо зробити с цими основними засобами. Ми можемо прийняти до обліку, перемістити, змінити параметри.

Переведення основного засобу та інвестиційного майна. Конкретно про цю операцію – зараз ми її більш детально розглянемо. Реєстрація напрацювань, яких ми можемо зробити, порахувати, амортизація, і, звісно, провести списання. Ще б раз я хотіла зазначити: якщо ми говоримо про якісь капітальні витрати на придбання або самостійного створення, може ми розробляємо якісь об’єкт основного засобу, або нематеріального активу, то ми це все робимо за допомогою документів оперативного обліку, які потім будуть нам відображатись в міжнародному – це наші відображення товарів і послуг за господарською операцією, наприклад, закупка у постачальника нашого, надходження послуг та інших активів, внутрішнє споживання товарів за якоюсь конкретною господарською операцією. Якщо ми будемо такі капітальні вкладення, які пов’язані з придбанням або створенням або розробкою основними засобами або створення основного засобу нема, то в довіднику – знову ж таки повернемось в ОЗ і нематеріальні активи, задаються основні реквізити відповідних об’єктів обліку. Основним з таких реквізитів які конкретно стосуються 28:36 – це наші основні засоби і 28:39 – це наші нематеріальні активи, ми бачимо, що у нас тут група – це можуть бути автотранспорті засоби, земельні ділянки, машини, обладнання і ми бачимо, що тут у нас порядок обліку задається, як нарахування амортизації, періодичність оцінки вартості місяців.

Це те, що ми конкретно тут опираємось на стандарти: якщо це основний засіб – то ми робимо посилання на те, що нам дозволяє 29:20 – всі ці нематеріальні активи. Ми посилаємось на 29:23.

Якщо ми приймемо, наприклад, до обліку основний засіб або НМА – в документах на вкладці обліку, бачимо: тут у нас прийнята до обліку, в розрізі якої організації, основний засіб, який ми приймаємо і нас вкладка облік.

Ми бачимо тут порядок нашого нарахування амортизації – тобто, нараховувати амортизацію, не нараховувати амортизацію, чи списувати до прийняті на облік. Якщо це земля – ми прекрасно розуміємо, що амортизацію ми не можемо прийняти, хоча, в деяких випадках можемо, згідно з деякими стандартами – нам дозволяють нараховувати, але про це трошки пізніше. Також ми бачимо тут, що ми первісна вартість і ліквідаційна вартість. Якщо ми говоримо про первісну вартість – ми прекрасно розуміємо, що це наша початкова якась вартість, історична, фактична. Якщо ж говоримо про ліквідаційну вартість об’єкта, то якщо ми будемо дивитись на це зі сторони 30:46. Якщо це основний засіб і якщо це не матеріальний актив і АС38, то це вже таке поняття, як залишкова вартість активу, тобто тут в BAS ERP вона визначається, як ліквідаційна вартість називається. Також у нас є рахунки капітальних вкладень, основних засобів або нематеріальних активів і накопичення амортизації. Також ми бачимо параметри нарахування амортизації – також такій метод нарахувань, термін корисного використання в місяцях, стаття та аналітика витрат, куди це все буде списуватись і вид активу, наш основний засіб. У разі, якщо, вище зазначені ці параметри обліку, які ми вже зазначили, крім виду активу – ми в подальшому хочемо змінити – для цього у нас є спеціальний документ, який називається зміна параметрів основного засобу або нематеріальних активів, якщо ми перейдемо в робоче місце – документи по нематеріальним активам.

При створенні такого документу – нові параметри, які ми введемо, починають діяти з дати самого документі і тривають до нового створеного такого самого документу з нової його дати. Тобто, ми можемо в якомусь періоді змінювати параметри обліку нашого основного засобу і нематеріального активу. Також для розрахунку відображення в обліку суми якихось амортизаційних відрахувань по прийнятих до обліку основних засобів і нематеріальних активів – ми використовуємо документ амортизація.

Це може бути як основного засобу так і нематеріального активу. Цей документ у нас формується автоматом при закритті періоду. При закритті періоду – ми зараз плавно до нього перейдемо. Якщо, бувають такі ситуації, коли організація планує використання якихось там об’єктів з основних засобів, що відноситься до групи земельних ділянок та будівель – наприклад, здаємо ми в оренду і ми хочемо отримати дохід, або дохід у вигляді приросту балансової вартості об’єктів. Така нерухомість повинна бути віднесена до категорії інвестиційної нерухомості. Це вже ми входимо в облік і правила стандарту ІАС 40 – інвестиційна діяльність. З цією метою, коли ми, наприклад, приймаємо наш основний засіб до обліку – то там, де в нас вид активу, наприклад, тут, ми вибираємо інвестиційне майно.

Тобто, ми вже будемо жити за правилами іншого стандарту. Якщо ми хочемо змінити вид активу – тобто, перевести якусь там нашу земельну ділянку або будівлю в категорію інвестиційної нерухомості – для цього у нас теж є документ переведення основних засобів та інвестиційного майна, тобто, ми можемо земельну ділянку або будівлю з категорії інвестиційної нерухомості перевести до складу основних засобів. Або навпаки: ми хочемо якусь інвестиційну власність вести в себе в обліку, як основний засіб – для цього нам потрібен цей документ. Також ми можемо наші основні засоби або нематеріальні активи переміщати між підрозділами і організаціями, списувати їх. Для цього у нас є такий документ, як переміщення.

Відкриваємо, бачимо: форму відправника, одержувача, бачимо структуру підприємства – з одного підрозділу в інший підрозділ, в розрізі якої організації і основний засіб.

Також нам потрібно списувати наші нематеріальні активи і основні засоби в любому випадку після якогось використання. Також, якщо ми знову говоримо про контроль – у нас не тільки є форма звітів тих, які нам потрібно налаштувати в конструкторі.

У нас системою розроблено звітність – аналіз розрахунків міжнародного обліку, аналіз субконто, ми бачимо – збірка оборотів міжнародного регламентованого обліку, карточку рахунку можемо подивитись, якщо зараз відкриємо, оборотно-сальдову відомість по якомусь рахунку і ми бачимо тут: періодизація, реєстратор документ, аналітика дебету/кредиту, в розрізі яких субконто, сальдо на початок – ми не робили тут з вами конкретний відбір, на який рахунок, от воно нам і показало всі по яких було в цей період операції за 7 місяць.

І ми повністю бачимо сальдо на початок і оборот за період, який у нас, по якому рахунку, які у нас суми були і сальдо на кінець – що у нас залишилось і, звісно, реєстратор документа.

Після всіх заданих налаштувань, відображень в документі міжнародного обліку – ми плавно переходимо до закриття нашого періоду.

Ми бачимо, в розрізі якого місяця, в розрізі якої організації у нас є закриття місяця в оперативному обліку – це закриття місяця для документів оперативного обліку, які в подальшому будуть відображені в міжнародному обліку.

Амортизація основних засобів. Амортизація нематеріальних засобів, відображення документів в міжнародному обліку – ось бачите, у мене навіть система говорить, які документи не відображені в міжнародному обліку. Розрахунок курсових різниць в функціональній валюті, закриття рахунків обліку доходів і витрат, дата заборони формування проводок і звісно, автоматичне виконання операцій закриттям місяця. Якщо ставимо тут прапорець і задаємо розклад , в розрізі якого він буде формуватись. Давайте більше детально поговоримо про розрахунок курсових різниць у функціональній валюті, тому ще це один з завершальних етапів закриття місяця – є виконанням цієї регламентної операції. Вона нам формує проводки по курсовим різницям, що виникли у валютних рахунках. Тобто, якщо повернемося в самі рахунки – в формі рахунка у нас є код рахунка, підпорядкування, найменування, як це буде на українській мові, як це буде на англійській мові, і чи це актив/пасив, у нас є валютний, ось бачите.

Якщо у нас буде ввімкнутий цей прапорець – у нас буде йти в розрізі валюти, так що ми можемо поставити позабалансовий, також ми можемо заборонити його використовувати взагалі в проводках і тут кожному із рахунків є опис. Цей опис включається правила і пункти зі стандартів, які вони використовуються. В нашому випадку – це IAS1,звіти фінансових положень і що сюди входить. В деяких випадках ми навіть можемо в описі деяких рахунків побачити розрахунки, як правильно і що повинно відображатись. Давайте повернемось до наших розрахунків курсових різниць в функціональній валюті. Налаштування самих таких рахунків, на яких проводках по курсових різницях в функціональній валюті буде відображатись або прибуток, або збиток. У нас здійснюється таки ж знову в обліковій політиці, на початку вебінару я говорила, що ми поговоримо про налаштування обліку курсових різниць.

Ми бачимо, що у нас є прибуток і є збиток - розрахунок обліку курсових різниць в функціональній валюті і рахунки обліку курсових різниць при перерахунку в валюті . Бачимо – рахунки прибутку, збитку і рахунки, які виключаються з розрахунку курсових різниць. І рахунки, які включаються з перерахунку валюти подання. Ми бачимо тут – дохід і збиток нашого даного року, не розподілений прибуток минулих років, надходження і збитки від курсових різниць при перерахунку в валюті звітності, якісь зміни класифікації по курсовим різницям, якщо такі є в періоді.

При налаштуванні, знову ж таки, цієї формули – нам потрібно в міжнародному нашому плані рахунків встановити прапорець: виключити з розрахунку курсових різниць в функціональній валюті – те, що я вам на початку вебінару показувала. Давайте поговоримо далі про закриття періоду, тому що у нас час обмежений. Наступним таким етапом закриття місяця є закриття оборотів рахунків обліку доходів і витрат, він формується у нас автоматично. Після всіх операцій регламентних, які здійснюються при закритті періоду. Закриття рахунків, конкретно доходів і витрат записуються нам в 2 підсумкові рахунки обліку: прибутки або збитки до оподаткування. Також нам впливає це на формування фінансового результату, що включає в себе закриття обліку. Тобто, в це закриття обліку буде виходити прибуток/збиток від триваючих операцій до оподаткування, прибуток/збиток – від діяльності, що припиняється, нарахування з податку на прибуток в рахунок нерозподіленого прибутку, або збитку. Щоб ця операція у нас точно відобразилась і все було правильно сформовано – знову ж таки, повертаємось в нашу облікову політику і ми бачимо, що тут є налаштування рахунків з закриттям періоду. У нас така трохи страшна форма відкривається, тому що тут багато рахунків знаходиться в базі і ми бачимо закриття доходів триваючих операцій, закриття витрат від триваючих операцій і закриття нерозподіленого прибутку і бачимо знизу – на фінансовий результат. Куди це все буде розподілятись до оподаткування – і знову ж таки, це у нас дохід, це на фінансовий результат до оподаткування на збиток і це частина, яка буде розподілятись на рахунок обліку нерозподіленого прибутку збитку нашого поточного року.

Після регламентної операції, яка нам закриває рахунки обліку доходів/витрат – у нас формується документ закриття рахунку обліків доходів і витрат, який відображає проводки з формуванням фінансового результату нашого знову ж таки поточного періоду. При завершенні знову ж таки загального процесу закриття місяцю – ми можемо встановити дату заборони, можемо автоматом звідси встановити, можемо з робочого місця відображення документів в міжнародному обліку. Давайте зараз перейдемо до самої звітності, як це все у нас буде відображатися, тому що якщо ми, наприклад, плануємо вже в 2018 році подавати звітність за МСФЗ – в любому випадку ми будемо використовувати ретроспективний метод, тобто, у нас є якісь операції і в нас є звіт про фінансовий стан нашого підприємства на 2018 рік формувати – то нам потрібно. Правильніше сформую свою думку: в 18 році у нас в деяких стандартах були зміни, якщо, наприклад, це виручка – там деякі пункти змінювались і стандарт доповнювався, і також – у нас з’явився такий 46:38 – це стандарт по оренді, ці зміни буквально зараз – в 18 році відбулись і якщо ми хочемо заходити в 18 році. Свою звітність будувати вже на основі НСФЗ, нам потрібно повернутися в 16 рік і повністю створити баланс за 16 по стандартам новими, зараз, які діючі, зробити всі перерахунки, коригування, це буде, як умовний наш баланс, зробити те ж саме за 17 рік, знову звіритись, перерахувати все, а потім аж переходити до створення балансу за 18 рік. Це трошки об’ємна робота, але потрібно це зробити. Давайте повернемось до наших звітів.

Всі ми прекрасно розуміємо, що нас цікавить звіт про фінансове положення нашої компанії, звіт про рух грошових коштів, звіт про прибутків і збитків і про сукупний дохід. Якщо ми відкриємо самий перший – я вже казала, що ми тут використовуємо конструктор налаштувань, що ми хочемо бачити в своєму звіті - у нас відкривається форма.

Коли ми вибираємо: перегляд звіту – у мене формується звіт за 17 рік, форма міжнародного типу і всі показники теж міжнародного типу.

Я бачу, що у мене є цифри в розрізі даних показників і в розрізі формул, які я задавала в конструкторі для цього звіту. Також у мене є звіт про рух грошових коштів двома методами: непрямий і прямий метод – я думаю, не потрібно вдаватись в подробиці, в чому різниця. Якщо ми відкриємо непрямий – знову ж таки, налаштування, бачимо, у мене тут вже задані коригування, тут ми бачимо, що у мене на 31 грудня 2017 року були грошові потоки і ці грошові потоки я робила – я робила коригування, ось вони мені по цифрам відобразились.

Я брала не багато операцій, по яким можна було зробити корування – просто, щоб вам представити і показати. І ми бачимо корегування звірки, є грошові потоки доопераційної діяльності і розбивка по всіх показниках. Також ми можемо перейти в інший звіт о прибутках і збитках, можемо також такі передивитись всі ці звіти налаштовувались в конструкторі, задавались формули розрахунку, брались вони із монетарних/немонетарних показників – це все бралося з документів проводок, все завдяки налаштуванню, які є в підсистемі.

Тому що, якщо нема налаштувань – ми не зможемо жодну цифру відобразити в звіті. Ми знову ж таки бачимо, що звіт у мене – прибутки і збитки за 2017 рік. І тут у мене є примітки, далі я вам покажу їх і цифрові значення розрахунків. Так само звіт про сукупний дохід, ми його переглянемо, система нам формує всі цифрові значення, показав нам чистий совокупний дохід 734.

Звіт про зміни в капіталі, знову ж таки – це вже на російській мові форма балансу, тут ми бачимо активи, пасиви, примітки і цифрові значення, розрахунки, які відображаються в звітності.

У нас ще є аналітичні звіти, це наші показники, показник фінансового аналізу, це, наприклад, може бути ліквідність, оборотність, прибуток, рентабельність. Давайте подивимось рентабельність, наприклад.

І ми бачимо, що тут у нас показники фінансового аналізу за 2017 рік і у нас тут іде перший квартал, другий квартал, валовий прибуток, виручка від продажу, прибуток/збиток, середня величина і прибуток/збиток за період.

Також ми бачимо, що у мене в самому звіті є формули розрахунку. Ці формули розрахунку в структурі звіту я просто задавала, як додатковий коментар, який мені відобразився, тут просто формула розрахунку. Також у мене є примітки до фінансової звітності. Примітки до фінансової звітності обов’язкові в любому випадку, тому що облікова політика – то одне, в обліковій політиці визначаються методи, якими ви будете користуватися, стандартами, якими ви будете користуватись, план рахунків, якими ви будете користуватись – відображено все. А в примітках ви конкретно будете писати, що ви змінювали, наприклад, в 17 році ви вирішили порахувати ставку дисконтування, наприклад, і ви в примітках повинні відобразити, що ви про дисконтували, який ви брали коефіцієнт, чи це могла бути якась поточна вартість, чи це могла бути аноїтетна, який ви брали процент, який ви бали період – все це ви відображаєте в примітках. Робили переоцінку, щось змінювали, змінювали якісь ціни, опираючись на ціни, які на ринку мінялися – все це ви відображаєте в примітках. Ви чітко повинні скласти схему, за допомогою якої ви робили ті, чи інші операції в самій системі. Тобто, коли ви відкриваєте звітність – ви повинні чітко розуміти, навіщо ви зробили те дисконтування, чому ви змінили ціну, на що ви опирались – це все ми описуємо в примітках. Якщо ми з вами відкриємо якісь примітки, давайте, наприклад, собівартість продажів – і тут ми з вами бачимо, що нам витягнуло товари для перепродажу і готова продукція, по яким у нас були операції і цифрові дані.

Також ми можемо подивитись, наприклад, основні засоби. Система мені видає повідомлення, що не визначене значення показника. Тут ми бачимо, що по моєму основному засобу змінювалось валова балансова вартість, як це розраховувалось, чи це взято з EH16, як ми будемо робити розрахунок справедливої вартості, витрати на амортизацію.

Бачите, ось така малесенька примітка до нашого звіту – через що ми скільки років будемо розраховувати, на які дані ми опираємось. Деталізація наших витрат і ставка капіталізованих процентів. Якщо це якісь договірні зобов’язання. Давайте ще декілька слів про методи обліку, який ми можемо вести в нашій підсистемі – міжнародний фінансовий облік в BAS ERP. Ми можемо вести паралельний облік і комбінований облік. Паралельний облік – це незалежне ведення обліку в двох системах, тобто, ви можете вести облік в ERP МСФЗ, а бухгалтерський облік ви, наприклад, ведете в Бухгалтерії. Звісно, ви можете загружати дані регламентованого обліку за допомогою екселя в ERP, думаю, великої проблеми в цьому немає. Але така звітність за МСФЗ – вона не буде залежати від строку закриття періоду за НСБУ, тобто, в подальшому можуть бути якісь нерівності, неточності, десь щось не відобразилось, десь щось в вексель не зайшло, можуть бути так само в міжнародному фінансовому обліку в нашій підсистемі, ми окремо ведемо облік по нематеріальним активам, по основним засобам. Якщо ж це комбінований, тобто регламентований, оперативний, міжнародний ви все ведете в системі, то ми можемо все відобразити зразу, тому що у нас факти нашої господарської діяльності фіксуються документом, наприклад, оперативного обліку, за якими фін обліку за яким ми вже по регламентованому – можемо відображати проводки, наприклад, за тим самим принципом НСБО у нас формуються проводки регламентованого обліку а потім уже, після налаштування – ми можемо це відобразити за МСФЗ. Також у нас буде відсутня, скажемо так, необхідність подвійного ведення інформації в двох базах. Тим паче, звірка міжнародного регламентованого обліку у нас буде проводитись звітом, який знаходиться в міжнародному фінансовому обліку. Звірка регламентованого міжнародного обліку – це набагато простіше. Знову ж таки: це скорочення якихось часових затрат на отримання звітності в порівняні з тим, що, якщо ми запросимо до себе на підприємство якогось зовнішнього консультанта, який нам буде робити збірку бухгалтерського міжнародного – це простіше вести в одній системі і BAS ERP дуже для цього підходить і дуже зручна. Але вона, в принципі, може трошки налякати об’ємом налаштувань. Але ви один раз зробите це налаштування і потім будете вносити просто якісь корегування невеличкі і робота буде точна, проста і доступна в контролі для всіх рівнів керівників і бухгалтерів.

В BAS ERP используется трансляция операций плана счетов по СБУ МСФО, возможно ли обойтись без трансляции, создав некоторые управленческие корректировки? Ні. Ви не зможете обійтись без трансляції, створивши деякі управлінські корегування. Якщо до вас в подальшому прийде людина, яка буде перевіряти вашу звітність – у вас буде невідповідність по бухгалтерським проводкам, міжнародним проводкам. В любому випадку – ви повинні регламентований облік відображати в міжнародному обліку. Не тільки в управлінській частині, не тільки оперативні документи.

Как реализован механизм выделения наценок по внутригрупповым операциям? Плани рахунків схожі, але вони ж по-різному відображаються. У вас же звітність будується не на плані бухгалтерських рахунків і скажімо так: якщо ви бухгалтер – ви розумієте, що стандарти наші НСБО, наші положення українські – відрізняються від МСФЗ. Тому що в українських положеннях ми можемо йти конкретно по якомусь регламенту, що нам потрібно то, то, то зробити . Якщо ми беремо, наприклад, якийсь стандарт МСФЗ – ми можемо цього не робити, нам стандарт це дозволяє, а наш стандарт нам це забороняє. В такому випадку, стосовно стандартів, законодавчо ми ще чітко не знаємо. Як воно все буде відображатись і як наші стандарти будуть підлаштовуватись під міжнародні стандарти. Стосовно трансляції – можуть бути якісь зміни, ми зможемо їх в майбутньому не використовувати, але на даний момент – ми повинні обов’язково її використовувати. Внутрішньо групові операції – якщо у нас організації складаються з материнської і декількох дочірніх – ви маєте на увазі, що у нас операції націнки між організаціями. Ми будемо брати націнки з оперативного обліку. У нас є для цього окрема підсистема в CRM – Маркетинг, ми будемо звідти брати націнки, але якщо ви говорите при переоцінці самих якихось активів, то це вже буде, ага, ще й виробництво, не тільки продажі. В принципи. Якщо брати виробничу діяльність по націнкам – будемо поки брати з CRM. Зараз у нас є підсистема в ERP. До речі, наступний вебінар присвячений її і там буде тема націнки, ціни, типи цін – все буде там розглядатись. Тобто ми будемо брати з цієї підсистеми, але знову ж таки, наголошую, якщо у нас переоцінка буде, то ми це все будемо робити в рамках системи міжнародний фінансовий облік.